-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив благослови́тися, благослови́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   благослові́мося, благослові́мось, благослові́мся
2 особа благослови́ся, благослови́сь благослові́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа благословлю́ся, благословлю́сь благословимо́ся, благослови́мось, благослови́мся
2 особа благослови́шся благословите́ся, благословите́сь
3 особа благослови́ться благословля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. благослови́вся, благослови́всь благослови́лися, благослови́лись
жін.р. благослови́лася, благослови́лась
сер.р. благослови́лося, благослови́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
благослови́вшись

Словник фразеологізмів

благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).