беркутівець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | бе́ркутівець | бе́ркутівці |
родовий | бе́ркутівця | бе́ркутівців |
давальний | бе́ркутівцеві, бе́ркутівцю | бе́ркутівцям |
знахідний | бе́ркутівця | бе́ркутівців |
орудний | бе́ркутівцем | бе́ркутівцями |
місцевий | на/у бе́ркутівцеві, бе́ркутівці, бе́ркутівцю | на/у бе́ркутівцях |
кличний | бе́ркутівцю | бе́ркутівці |
відмінок | однина | множина |
називний | бе́ркутівець | бе́ркутівці |
родовий | бе́ркутівця | бе́ркутівців |
давальний | бе́ркутівцеві, бе́ркутівцю | бе́ркутівцям |
знахідний | бе́ркутівця | бе́ркутівців |
орудний | бе́ркутівцем | бе́ркутівцями |
місцевий | на/у бе́ркутівцеві, бе́ркутівці, бе́ркутівцю | на/у бе́ркутівцях |
кличний | бе́ркутівцю | бе́ркутівці |