-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безшеле́сний безшеле́сна безшеле́сне безшеле́сні
родовий безшеле́сного безшеле́сної безшеле́сного безшеле́сних
давальний безшеле́сному безшеле́сній безшеле́сному безшеле́сним
знахідний безшеле́сний, безшеле́сного безшеле́сну безшеле́сне безшеле́сні, безшеле́сних
орудний безшеле́сним безшеле́сною безшеле́сним безшеле́сними
місцевий на/у безшеле́сному, безшеле́снім на/у безшеле́сній на/у безшеле́сному, безшеле́снім на/у безшеле́сних

Словник синонімів

ТИ́ХИЙ (сповнений тиші, без голосних звуків), БЕЗЗВУ́ЧНИЙ, БЕЗГОМІ́ННИЙ, БЕЗМО́ВНИЙ, МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, НІМИ́Й, НІМО́ТНИЙ, БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ (в якому не чується шелесту). Ніби слухає нас тиха зоряна ніч, Що над нами узори зіткала (І. Гончаренко); Ранок був беззвучний (Ю. Яновський); Гудіння моторів, крякання автомобільних сигналів, паровозні сирени сповнюють колись безгомінні ліси, нагадуючи про нові часи (П. Загребельний); Степ ще безмовний, передсвітанковий, тільки вітер свище перед шляхом (О. Гончар); Вулиця була тиха, мовчазна (Я. Баш); Де дорога лягла через гори в поле, там густа й мовчазлива пітьма оповила землю (А. Шиян); Туман хвилями лягає По степу німому (пісня); Цілий день не втихала робота, Віяв вітер, і сонце пекло, - І німотне смеркання в ворота, Наче гість дорогий, увійшло (М. Рильський); Ніч світла, висока. Насторожилась садками безшелесними, прислухається до чогось (О. Гончар).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безшеле́сний безшеле́сна безшеле́сне безшеле́сні
родовий безшеле́сного безшеле́сної безшеле́сного безшеле́сних
давальний безшеле́сному безшеле́сній безшеле́сному безшеле́сним
знахідний безшеле́сний, безшеле́сного безшеле́сну безшеле́сне безшеле́сні, безшеле́сних
орудний безшеле́сним безшеле́сною безшеле́сним безшеле́сними
місцевий на/у безшеле́сному, безшеле́снім на/у безшеле́сній на/у безшеле́сному, безшеле́снім на/у безшеле́сних

Словник синонімів

ТИ́ХИЙ (сповнений тиші, без голосних звуків), БЕЗЗВУ́ЧНИЙ, БЕЗГОМІ́ННИЙ, БЕЗМО́ВНИЙ, МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, НІМИ́Й, НІМО́ТНИЙ, БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ (в якому не чується шелесту). Ніби слухає нас тиха зоряна ніч, Що над нами узори зіткала (І. Гончаренко); Ранок був беззвучний (Ю. Яновський); Гудіння моторів, крякання автомобільних сигналів, паровозні сирени сповнюють колись безгомінні ліси, нагадуючи про нові часи (П. Загребельний); Степ ще безмовний, передсвітанковий, тільки вітер свище перед шляхом (О. Гончар); Вулиця була тиха, мовчазна (Я. Баш); Де дорога лягла через гори в поле, там густа й мовчазлива пітьма оповила землю (А. Шиян); Туман хвилями лягає По степу німому (пісня); Цілий день не втихала робота, Віяв вітер, і сонце пекло, - І німотне смеркання в ворота, Наче гість дорогий, увійшло (М. Рильський); Ніч світла, висока. Насторожилась садками безшелесними, прислухається до чогось (О. Гончар).