-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безпредме́тний безпредме́тна безпредме́тне безпредме́тні
родовий безпредме́тного безпредме́тної безпредме́тного безпредме́тних
давальний безпредме́тному безпредме́тній безпредме́тному безпредме́тним
знахідний безпредме́тний, безпредме́тного безпредме́тну безпредме́тне безпредме́тні, безпредме́тних
орудний безпредме́тним безпредме́тною безпредме́тним безпредме́тними
місцевий на/у безпредме́тному, безпредме́тнім на/у безпредме́тній на/у безпредме́тному, безпредме́тнім на/у безпредме́тних

Словник синонімів

БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. - позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙпідсил.,ПУСТИ́Йпідсил.,ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.); ПУСТОДЗВО́ННИЙпідсил. зневажл. (про фрази, слова і т. ін.). Власні слова видавались йому порожніми, беззмістовними, а вагомих слів не було, десь пропали (Є. Гуцало); Перекидались [Кирило та Устя] словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась.. пустопорожніх втішань (Я. Баш); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). - Пор. 1. поверхо́вий.
БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ (який не має, позбавлений певної мети); БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (який не спрямований на що-небудь конкретне); НЕЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ (не спрямований на досягнення чого-небудь). - Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке? - крикнув ключник, виведений із терпцю сим безглуздим і безцільним упором (І. Франко); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). - Пор. недоці́льний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безпредме́тний безпредме́тна безпредме́тне безпредме́тні
родовий безпредме́тного безпредме́тної безпредме́тного безпредме́тних
давальний безпредме́тному безпредме́тній безпредме́тному безпредме́тним
знахідний безпредме́тний, безпредме́тного безпредме́тну безпредме́тне безпредме́тні, безпредме́тних
орудний безпредме́тним безпредме́тною безпредме́тним безпредме́тними
місцевий на/у безпредме́тному, безпредме́тнім на/у безпредме́тній на/у безпредме́тному, безпредме́тнім на/у безпредме́тних

Словник синонімів

БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. - позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙпідсил.,ПУСТИ́Йпідсил.,ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.); ПУСТОДЗВО́ННИЙпідсил. зневажл. (про фрази, слова і т. ін.). Власні слова видавались йому порожніми, беззмістовними, а вагомих слів не було, десь пропали (Є. Гуцало); Перекидались [Кирило та Устя] словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась.. пустопорожніх втішань (Я. Баш); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). - Пор. 1. поверхо́вий.
БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ (який не має, позбавлений певної мети); БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (який не спрямований на що-небудь конкретне); НЕЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ (не спрямований на досягнення чого-небудь). - Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке? - крикнув ключник, виведений із терпцю сим безглуздим і безцільним упором (І. Франко); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). - Пор. недоці́льний.