безправний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безпра́вний безпра́вна безпра́вне безпра́вні
родовий безпра́вного безпра́вної безпра́вного безпра́вних
давальний безпра́вному безпра́вній безпра́вному безпра́вним
знахідний безпра́вний, безпра́вного безпра́вну безпра́вне безпра́вні, безпра́вних
орудний безпра́вним безпра́вною безпра́вним безпра́вними
місцевий на/у безпра́вному, безпра́внім на/у безпра́вній на/у безпра́вному, безпра́внім на/у безпра́вних

Словник синонімів

ПРИГНО́БЛЕНИЙ (позбавлений прав, можливості вільно жити), ГНО́БЛЕНИЙ, БЕЗПРА́ВНИЙ, ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИДА́ВЛЕНИЙ. Людину робить велика віра і .. немає шляхетнішої цілі за віддане служіння пригнобленій нації (Є. Сверстюк); Кров гнобленого класу закипіла в його жилах (Ю. Яновський); Неначе з усього світу зійшлися такі ж, як і він сам, гнані й безправні (О. Гончар); Прибитому й пригніченому народові позволено на хвилину брати чинний уділ у загальних справах, прокинутись (Н. Кобринська). - Пор. 1. підневі́льний.