безплацкартний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безплацка́ртний безплацка́ртна безплацка́ртне безплацка́ртні
родовий безплацка́ртного безплацка́ртної безплацка́ртного безплацка́ртних
давальний безплацка́ртному безплацка́ртній безплацка́ртному безплацка́ртним
знахідний безплацка́ртний безплацка́ртну безплацка́ртне безплацка́ртні
орудний безплацка́ртним безплацка́ртною безплацка́ртним безплацка́ртними
місцевий на/у безплацка́ртному, безплацка́ртнім на/у безплацка́ртній на/у безплацка́ртному, безплацка́ртнім на/у безплацка́ртних