безоборонний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безоборо́нний безоборо́нна безоборо́нне безоборо́нні
родовий безоборо́нного безоборо́нної безоборо́нного безоборо́нних
давальний безоборо́нному безоборо́нній безоборо́нному безоборо́нним
знахідний безоборо́нний, безоборо́нного безоборо́нну безоборо́нне безоборо́нні, безоборо́нних
орудний безоборо́нним безоборо́нною безоборо́нним безоборо́нними
місцевий на/у безоборо́нному, безоборо́ннім на/у безоборо́нній на/у безоборо́нному, безоборо́ннім на/у безоборо́нних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безоборо́нний безоборо́нна безоборо́нне безоборо́нні
родовий безоборо́нного безоборо́нної безоборо́нного безоборо́нних
давальний безоборо́нному безоборо́нній безоборо́нному безоборо́нним
знахідний безоборо́нний, безоборо́нного безоборо́нну безоборо́нне безоборо́нні, безоборо́нних
орудний безоборо́нним безоборо́нною безоборо́нним безоборо́нними
місцевий на/у безоборо́нному, безоборо́ннім на/у безоборо́нній на/у безоборо́нному, безоборо́ннім на/у безоборо́нних