безкрайній 1 значень
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безкра́йній | безкра́йня | безкра́йнє | безкра́йні |
родовий | безкра́йнього | безкра́йньої | безкра́йнього | безкра́йніх |
давальний | безкра́йньому | безкра́йній | безкра́йньому | безкра́йнім |
знахідний | безкра́йній | безкра́йню | безкра́йнє | безкра́йні |
орудний | безкра́йнім | безкра́йньою | безкра́йнім | безкра́йніми |
місцевий | на/у безкра́йньому, безкра́йнім | на/у безкра́йній | на/у безкра́йньому, безкра́йнім | на/у безкра́йніх |
Словник синонімів
Словник антонімів
БЕЗМЕЖНИЙ | ОБМЕЖЕНИЙ |
Який не має видимих меж, безкраїй, безкрайній, неозорий, неоглядний. | Зі встановленими певними межами чого-н., незначний, малий. |
Безмежний, а, е ~ обмежений, а, е горизонт, країна, луг, лука, площа, поле, простір, степ, сторона. Бути, стати безмежним ~ обмеженим. Надто, досить, дуже, мабуть, надзвичайно безмежний ~ обмежений. | |
На Україні густі садки, повноводний Дніпро, безмежні лани і степи простягаються аж до Чорного моря (П. Панч). На вкрай обмеженій площі збудували дитячий майданчик (З газет). | |
Безмежність ~обмеженість, безмежжя ~обмеження; безкраїй ~обмежений, безкрайній ~незначний, неозорий ~обмежений Пор. ще: ТІСНИЙ ~ ПРОСТОРИЙ |