беззаставний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний беззаста́вний беззаста́вна беззаста́вне беззаста́вні
родовий беззаста́вного беззаста́вної беззаста́вного беззаста́вних
давальний беззаста́вному беззаста́вній беззаста́вному беззаста́вним
знахідний беззаста́вний, беззаста́вного беззаста́вну беззаста́вне беззаста́вні, беззаста́вних
орудний беззаста́вним беззаста́вною беззаста́вним беззаста́вними
місцевий на/у беззаста́вному, беззаста́внім на/у беззаста́вній на/у беззаста́вному, беззаста́внім на/у беззаста́вних