-1-
множинний іменник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   баляндра́си
родовий   баляндра́сів
давальний   баляндра́сам
знахідний   баляндра́си
орудний   баляндра́сами
місцевий   на/у баляндра́сах
кличний   баляндра́си

Словник синонімів

БАЛАКАНИ́НАрозм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́мн., розм., БАЛА́КИмн., розм. рідше,МАРНОСЛІ́В’Я, РОЗМО́ВИмн., розм., БАЗІ́КАННЯзневажл.,ПАТЯ́КАННЯзневажл., ПАТЯКАНИ́НАзневажл.рідше,РОЗПАТЯ́КУВАННЯпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАННЯзневажл.,ПАЩЕКУВА́ННЯзневажл., РО́ЗКАЗНІмн. розм. рідше,СЛЕБЕЗУВА́ННЯ[СЛЕБІЗУВА́ННЯ]рідко;ТЕРЕВЕ́НІмн., зневажл., ТЕРЕВЕ́НІ-ВЕ́НІмн., зневажл., ТА́РИ-БА́РИмн., розм. рідше,ГАЛУ́-БАЛУ́невідм., розм. (пусті, несерйозні розмови); БАЛЯНДРА́СИ мн., розм., БАЛЯ́СИмн., розм., ЛЯ́СИмн., розм.,ПЕРЕБЕ́НДІмн., розм. рідше (пусті, жартівливі розмови); ПРОСТОРІ́КУВАННЯрозм., РОЗБАЛА́КУВАННЯперев. мн., розм., РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАННЯперев. мн., розм. (багатослівні, часто беззмістовні, але з претензіями розмови); ПУСТОСЛІ́В’Я, ПУСТОМОЛО́ТСТВОрозм. (пусті розмови, беззмістовне розумування). Набридла, видно, хлопцеві балаканина (К. Гордієнко); - Досить балачок. Треба діло робити. Час не стоїть (А. Головко); Для тебе пісню ту переповів я .. Не для розваги, не для марнослів’я - Ні! (М. Рильський); - Ми зібрались не для розмов, - сказала мати, і я відчув, що вона ніяковіє від власних слів (Є. Гуцало); - От ми йдемо, дивимося - щось біліє, - чувся притишений голос. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); Це буде не слово перед диспутом, а черговий каскад прописних істин. Дівчата і хлопці скажуть потім коротко: "Патякання" (І. Муратов); - Мені цікаво знати, що відповіла старшина і військо, а не безглузді пащекування пана (З. Тулуб); [Бухветчик:] Ви й досі бабляєтесь біля посуди, все з розказнями, а діла хоч і не питай (М. Кропивницький); Хазяйка кишки порве од її баляндрасів (Г. Квітка-Основ’яненко); Ернест заповнив ці кімнати своїм просторікуванням, занечистив попелом із цигарок (І. Франко); Демагогічне пустослів’я.

Словник фразеологізмів

баляндра́си понести́ / не́сти, жарт. Почати розповідати, говорити про щось несерйозне, неважливе і т. ін. І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли (І. Котляревський).

баляндра́си понести́ / не́сти, жарт. Почати розповідати, говорити про щось несерйозне, неважливе і т. ін. І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли (І. Котляревський).

точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли). 1. зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато [непривітно] оглядає торбешника (М. Стельмах); — Чуєте, як шумить буря народного повстання? Ми тут баляси точимо, а там в цей час, може, ллється кров наших братів і сестер! (Я. Мамонтов); — Чого ж мовчиш, бабо? — Нема мені про що з тобою бали розводити (М. Стельмах).

2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії (В. Кучер); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (П. Панч). підпуска́ти ля́си. Добре ж, коли парубок не розсердиться, та ще удруге стане ляси підпускати, так ще не зовсім біда (Г. Квітка-Основ’яненко).

3. Розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі). Дорогою Тур точив баляндраси (П. Куліш); А баби точили бали, Горілочку пивши, свахи пісеньок співали, Між ними сидівши (Укр. поети-романтики..); Поговорили про оперу, згадали Давіда, віддали належне Лафонтену і трохи поточили ляси з приводу Ламартіна (Н. Рибак). точи́ти баля́си з баляндра́сами. Лежать собі [хлопці], висипляються, та точать один одному баляси з баляндрасами (Панас Мирний).

точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли). 1. зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато [непривітно] оглядає торбешника (М. Стельмах); — Чуєте, як шумить буря народного повстання? Ми тут баляси точимо, а там в цей час, може, ллється кров наших братів і сестер! (Я. Мамонтов); — Чого ж мовчиш, бабо? — Нема мені про що з тобою бали розводити (М. Стельмах).

2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії (В. Кучер); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (П. Панч). підпуска́ти ля́си. Добре ж, коли парубок не розсердиться, та ще удруге стане ляси підпускати, так ще не зовсім біда (Г. Квітка-Основ’яненко).

3. Розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі). Дорогою Тур точив баляндраси (П. Куліш); А баби точили бали, Горілочку пивши, свахи пісеньок співали, Між ними сидівши (Укр. поети-романтики..); Поговорили про оперу, згадали Давіда, віддали належне Лафонтену і трохи поточили ляси з приводу Ламартіна (Н. Рибак). точи́ти баля́си з баляндра́сами. Лежать собі [хлопці], висипляються, та точать один одному баляси з баляндрасами (Панас Мирний).

точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли). 1. зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато [непривітно] оглядає торбешника (М. Стельмах); — Чуєте, як шумить буря народного повстання? Ми тут баляси точимо, а там в цей час, може, ллється кров наших братів і сестер! (Я. Мамонтов); — Чого ж мовчиш, бабо? — Нема мені про що з тобою бали розводити (М. Стельмах).

2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії (В. Кучер); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (П. Панч). підпуска́ти ля́си. Добре ж, коли парубок не розсердиться, та ще удруге стане ляси підпускати, так ще не зовсім біда (Г. Квітка-Основ’яненко).

3. Розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі). Дорогою Тур точив баляндраси (П. Куліш); А баби точили бали, Горілочку пивши, свахи пісеньок співали, Між ними сидівши (Укр. поети-романтики..); Поговорили про оперу, згадали Давіда, віддали належне Лафонтену і трохи поточили ляси з приводу Ламартіна (Н. Рибак). точи́ти баля́си з баляндра́сами. Лежать собі [хлопці], висипляються, та точать один одному баляси з баляндрасами (Панас Мирний).

точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли). 1. зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато [непривітно] оглядає торбешника (М. Стельмах); — Чуєте, як шумить буря народного повстання? Ми тут баляси точимо, а там в цей час, може, ллється кров наших братів і сестер! (Я. Мамонтов); — Чого ж мовчиш, бабо? — Нема мені про що з тобою бали розводити (М. Стельмах).

2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії (В. Кучер); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (П. Панч). підпуска́ти ля́си. Добре ж, коли парубок не розсердиться, та ще удруге стане ляси підпускати, так ще не зовсім біда (Г. Квітка-Основ’яненко).

3. Розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі). Дорогою Тур точив баляндраси (П. Куліш); А баби точили бали, Горілочку пивши, свахи пісеньок співали, Між ними сидівши (Укр. поети-романтики..); Поговорили про оперу, згадали Давіда, віддали належне Лафонтену і трохи поточили ляси з приводу Ламартіна (Н. Рибак). точи́ти баля́си з баляндра́сами. Лежать собі [хлопці], висипляються, та точать один одному баляси з баляндрасами (Панас Мирний).