-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив баламу́титися, баламу́титись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   баламу́тьмося, баламу́тьмось
2 особа баламу́ться баламу́тьтеся, баламу́тьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа баламу́титимуся, баламу́титимусь баламу́титимемося, баламу́титимемось, баламу́титимемся
2 особа баламу́титимешся баламу́титиметеся, баламу́титиметесь
3 особа баламу́титиметься баламу́титимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа баламу́чуся, баламу́чусь баламу́тимося, баламу́тимось, баламу́тимся
2 особа баламу́тишся баламу́титеся, баламу́титесь
3 особа баламу́титься баламу́тяться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
баламу́тячись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. баламу́тився, баламу́тивсь баламу́тилися, баламу́тились
жін. р. баламу́тилася, баламу́тилась
сер. р. баламу́тилося, баламу́тилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
баламу́тившись

Словник синонімів

ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо - втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИрозм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯрозм. (перев. із сл. в голові). - Док.: запа́морочитися, одурі́ти, очмані́ти. В усій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояка, котрому за найтяжчої скрути не паморочиться голова (Ю. Бедзик); Її молода голова аж запаморочилася (І. Нечуй-Левицький); Від сліз дуріє голова (П. Грабовський); Далебі, від тих суперечок чманіє голова (К. Гордієнко); Чув [Калинович].., що йому в голові починає плутатися (І. Франко); - Ох, в голові мені мішається! - промовляла [Варка] (Марко Вовчок); Яцеві почало баламутитися в голові (І. Франко).
ХВИЛЮВА́ТИСЯ (бути занепокоєним, відчувати тривогу, неспокій), НЕПОКОЇТИСЯ, ТРИВО́ЖИТИСЯ, ТУРБУВА́ТИСЯ, БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ, НІ́ТИТИСЯ, КАЛАМУ́ТИТИСЯрозм., МОРДУВА́ТИСЯпідсил. розм., СУЯТИ́ТИСЯдіал.,ЮРТУВА́ТИСЯдіал.,БУ́РИТИСЯдіал.; ПОТРЯСА́ТИСЯ (надзвичайно сильно). - Док.: схвилюва́тися, розхвилюва́тися, стриво́житися, розтриво́житися, стурбува́тися, розтурбува́тися, збенте́житися, рознервува́тися, зворохо́битисядіал.потрясти́ся. - Мамо! Ти тільки не хвилюйся. Гайдамаки! - Де? - обмерла мати (А. Головко); Радіостанція не мала повідомлень з аеростата. Друзі повітроплавців непокоїлись (М. Трублаїні); Він усе ще тривожився, чи море підступно не затопить котлован (А. Хижняк); [Прісцілла:] Як забарюся, не тривожся дуже, то буде значити, що зберемось деінде (Леся Українка); Він турбується про долю тих планів, що їх накреслили архітектори, про генеральну відбудову села (О. Вишня); - Нехай там бідний рекрут не бентежиться (І. Франко); Душа нітилася, а сталої думки так і не знаходив (І. Ле); Він уже не пам’ятав ні прикрощів, ні сварок, якими зранку каламутилася його душа (С. Журахович); Лежачи вночі на призьбі, вона довго не могла заснути, мордуючись усякими чудними думками (М. Коцюбинський); Не без того, щоб молодиці не помічали, як міниться лице Радивонові, набігають рішучі вирази, буриться душа (К. Гордієнко).
ХВИЛЮВА́ТИСЯ (про маси людей - виявляючи незгоду, непокору, гнів, сумніви і т. ін., поводитися неспокійно), КОЛОТИ́ТИСЯрозм., БАЛАМУ́ТИТИСЯрозм. - Док.: сколоти́тися, збаламу́титися. Гуде, хвилюється майдан від краю і до краю (І. Гончаренко); Довго колотилося віче після князевих слів. Важко зібрати всі вигуки, які пролунали там, всі лайки, прокльони, глузи й погрози, що сипалися на князя (П. Загребельний); Було із-за чого баламутитися людям: зовсім нікчемні ціни виставили наймачі в цей перший день ярмарку (О. Гончар). - Пор. 1. бунтува́ти.