-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний базі́ка базі́ки
родовий базі́ки базі́к
давальний базі́ці базі́кам
знахідний базі́ку базі́к
орудний базі́кою базі́ками
місцевий на/у базі́ці на/у базі́ках
кличний базі́ко базі́ки

Словник синонімів

БАЗІ́КАзневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛОзневажл.,БРЯ́ЗКАЛОзневажл., ПАТЯ́КАЛОзневажл.,ТАЛАЛА́Йзневажл.,ТОРО́ХКАЛОзневажл., ПРОСТОРІ́КАрозм.,ШАРМА́НКАзневажл., БАЛАКУ́Нзневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯпідсил. зневажл., ПУСТОМОЛО́Тпідсил. зневажл.,ПУСТОБРЕ́Хпідсил. зневажл.,ПУСТОДЗВІ́Нпідсил. зневажл.,ДЗВОНА́Рпідсил. зневажл.,СВИСТУ́Н підсил. зневажл. (той, хто любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі). Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Я. Гримайло); Горе з цим базікалом, Глібом, язик у нього немов віяло (А.Хижняк); "Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало!.. Нам перебаранчатиме міркувать та розмовлять про пекучі справи", - думав Радюк (І. Нечуй-Левицький); - Мені ось чересло треба одтягнути. Пора на зяб орати. - Будеш ти носом орати долівку холодної - там твій зяб буде, патякало погане (А. Іщук); - Оце привезли талалая [промовця]! Цей навіки заб’є баки людині, - озвався позаду Роман Волошин (М. Стельмах); Став [Охрім] розповідати страшні бувальщини.. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); - У, пустомолот! - злісно подумала вслід йому дівчина. - Самі розмовочки й резолюції! Балакун (О. Донченко); - Уже пошукати такого пустомелю, як ти! - Зінько, не сердь мене! - О! О! О! Хто тебе боїться (Є. Гуцало); "І де у нього [Якова] беруться слова, - дивувався моторист, - наче шовкові стрічки тягне з рота. Фокусник. Пустобрех!" (І. Волошин); Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); - Дзвонар, кінчай!.. - ще полетіла йому [промовцеві] вслід репліка (І. Ле); Він відчув раптом глибоку приязнь до Івана. Значить, це не просто свистун... Ні! Це чоловік ідеї, якого не злякають тюремні ґрати (П. Колесник). - Пор. 1. балаку́н.
БАЛАКУ́Нрозм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Нрозм., ЛЕПЕТУ́Нрозм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше,ЛЕПЕ́ТЯдіал.;БАЛЯНДРА́СНИКрозм.,БАЛАГУ́Ррозм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Йрозм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУ́Нрозм.,ЦОКОТУ́Нрозм. рідше (перев. про дітей - той, хто багато і жваво говорить). Це був вгодований справник, ..весельчак і балакун для знайомих і Каїн для підлеглих (О. Довженко); Щастя жіноче не в багатослів’ї, не в красномовстві тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа); "А може, щось і вийшло би з цього", - задумався на мить Мирон, обережно йдучи далі, але згадав, який Полікарп лепетун, то й собі рукою махнув (М. Стельмах); Баляндрасник, балакун, він міг в робочий час повести весь відділ на каву і розповісти найсвіжіші анекдоти (В. Большак); Стефан Хмелевський, безупинний балагур, заповзятий вояка і розумний порадник (І. Ле); - Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (І. Нечуй-Левицький). - Пор. базі́ка, балаку́ха.
ФРАЗЕ́Р (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМО́ВЕЦЬірон.; ДЕМАГО́Г (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУ́Дзневажл. (людина, якій властиве словоблудство). - Ви фразер, граєтесь гарними словами, високими ідеями, а я вам пойняла віри... (І. Нечуй-Левицький); Адвокатські прийоми, добірні фрази, пласкі дотепи полонили деяких слухачів. Вони спочивали від учорашніх брудних, лайливих промов, благодушно слухаючи красномовця (І. Ле); Демагоги виголошують гучні промови, та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів (Ю. Шовкопляс); Чого б не зробили словами окрилені люди, Коли б не ганьбили їх трепетних слів словоблуди! (І. Муратов). - Пор. базі́ка.