багнітований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний багніто́ваний багніто́вана багніто́ване багніто́вані
родовий багніто́ваного багніто́ваної багніто́ваного багніто́ваних
давальний багніто́ваному багніто́ваній багніто́ваному багніто́ваним
знахідний багніто́ваний, багніто́ваного багніто́вану багніто́ване багніто́вані, багніто́ваних
орудний багніто́ваним багніто́ваною багніто́ваним багніто́ваними
місцевий на/у багніто́ваному, багніто́ванім на/у багніто́ваній на/у багніто́ваному, багніто́ванім на/у багніто́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний багніто́ваний багніто́вана багніто́ване багніто́вані
родовий багніто́ваного багніто́ваної багніто́ваного багніто́ваних
давальний багніто́ваному багніто́ваній багніто́ваному багніто́ваним
знахідний багніто́ваний, багніто́ваного багніто́вану багніто́ване багніто́вані, багніто́ваних
орудний багніто́ваним багніто́ваною багніто́ваним багніто́ваними
місцевий на/у багніто́ваному, багніто́ванім на/у багніто́ваній на/у багніто́ваному, багніто́ванім на/у багніто́ваних