ба 4 значень

-1-
іменник середнього роду
(населений пункт в Сербії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба  
родовий Ба  
давальний Ба  
знахідний Ба  
орудний Ба  
місцевий на/у Ба  
кличний Ба  
-2-
вигук
незмінювана словникова одиниця [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба  
родовий Ба  
давальний Ба  
знахідний Ба  
орудний Ба  
місцевий на/у Ба  
кличний Ба  

Словник синонімів

БАЧу знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ДИВИ́СЬ ТИ[ДИВИ́ ТИ]розм.,ТИ БА́розм.,ЧИ БА́[ТИ БА́]розм.,ЧИ БА́Ч[ТИ БА́Ч]розм.,ЕЧрозм.рідше.Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); - Ба! У тебе й мати є? А я й забула (Панас Мирний); - Видно, видно вже його натуру: батьковим кресалом бавиться... Ач, іграшку собі знайшов! (О. Гончар); Зовні такий непоказний, ..а дивись ти, який колючий! (В. Собко); От бісові діти - ти ба! (А. Головко); Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка); - Так цебто я брешу? - тут Вовк йому гукнув: - Чи бач! Ще і базікать стало... Такого ще поганця не бувало! (Л. Глібов); [1 парубок:] Еч, яка цокотуха! Наче попадина квочка... А яка ж коса довга! (Д. Мордовець).
БАЧчаст., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. - для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ІЧрозм.,ОВВА́розм.рідше. [Любов:] Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка); - Ба який! - здивовано-грізно апелює батько до гурту робітників. - Ти йому слово, він тобі десять (О. Гончар); - Ач як гарно та тепло, рай та й годі, - гомонів сам до себе Йонька, повеселівши від доброго сніданку (Григорій Тютюнник); І танцює дощик в полі, в боки взявшись, - іч який! (П.Тичина); - Овва який! - Отакий. - Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (І. Сенченко).

Словник фразеологізмів

ба де то! Уживається для вираження повного заперечення; ні. Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду .. А получшали [покращали]? ба де то! Ще гіршими стали (Т. Шевченко).

тим-то й ба. Уживається для підкреслення того, що висловлюється; у тім-то й річ. — Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить, але тим-то й ба, що той, хто мовчить, нікого не навчить, бо жити мовчки не можна (З газети); Мусій випріг .. вози серед двору. — Закочуй, козаче, під повітку. — А то що хіба, ясно ж? — Тим-то й ба, що дощ буде (П. Панч).

-3-
сполучник
незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба  
родовий Ба  
давальний Ба  
знахідний Ба  
орудний Ба  
місцевий на/у Ба  
кличний Ба  

Словник синонімів

БАЧу знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ДИВИ́СЬ ТИ[ДИВИ́ ТИ]розм.,ТИ БА́розм.,ЧИ БА́[ТИ БА́]розм.,ЧИ БА́Ч[ТИ БА́Ч]розм.,ЕЧрозм.рідше.Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); - Ба! У тебе й мати є? А я й забула (Панас Мирний); - Видно, видно вже його натуру: батьковим кресалом бавиться... Ач, іграшку собі знайшов! (О. Гончар); Зовні такий непоказний, ..а дивись ти, який колючий! (В. Собко); От бісові діти - ти ба! (А. Головко); Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка); - Так цебто я брешу? - тут Вовк йому гукнув: - Чи бач! Ще і базікать стало... Такого ще поганця не бувало! (Л. Глібов); [1 парубок:] Еч, яка цокотуха! Наче попадина квочка... А яка ж коса довга! (Д. Мордовець).
БАЧчаст., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. - для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ІЧрозм.,ОВВА́розм.рідше. [Любов:] Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка); - Ба який! - здивовано-грізно апелює батько до гурту робітників. - Ти йому слово, він тобі десять (О. Гончар); - Ач як гарно та тепло, рай та й годі, - гомонів сам до себе Йонька, повеселівши від доброго сніданку (Григорій Тютюнник); І танцює дощик в полі, в боки взявшись, - іч який! (П.Тичина); - Овва який! - Отакий. - Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (І. Сенченко).

Словник фразеологізмів

ба де то! Уживається для вираження повного заперечення; ні. Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду .. А получшали [покращали]? ба де то! Ще гіршими стали (Т. Шевченко).

тим-то й ба. Уживається для підкреслення того, що висловлюється; у тім-то й річ. — Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить, але тим-то й ба, що той, хто мовчить, нікого не навчить, бо жити мовчки не можна (З газети); Мусій випріг .. вози серед двору. — Закочуй, козаче, під повітку. — А то що хіба, ясно ж? — Тим-то й ба, що дощ буде (П. Панч).

-4-
частка
незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба  
родовий Ба  
давальний Ба  
знахідний Ба  
орудний Ба  
місцевий на/у Ба  
кличний Ба  

Словник синонімів

БАЧу знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ДИВИ́СЬ ТИ[ДИВИ́ ТИ]розм.,ТИ БА́розм.,ЧИ БА́[ТИ БА́]розм.,ЧИ БА́Ч[ТИ БА́Ч]розм.,ЕЧрозм.рідше.Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); - Ба! У тебе й мати є? А я й забула (Панас Мирний); - Видно, видно вже його натуру: батьковим кресалом бавиться... Ач, іграшку собі знайшов! (О. Гончар); Зовні такий непоказний, ..а дивись ти, який колючий! (В. Собко); От бісові діти - ти ба! (А. Головко); Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка); - Так цебто я брешу? - тут Вовк йому гукнув: - Чи бач! Ще і базікать стало... Такого ще поганця не бувало! (Л. Глібов); [1 парубок:] Еч, яка цокотуха! Наче попадина квочка... А яка ж коса довга! (Д. Мордовець).
БАЧчаст., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. - для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ІЧрозм.,ОВВА́розм.рідше. [Любов:] Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка); - Ба який! - здивовано-грізно апелює батько до гурту робітників. - Ти йому слово, він тобі десять (О. Гончар); - Ач як гарно та тепло, рай та й годі, - гомонів сам до себе Йонька, повеселівши від доброго сніданку (Григорій Тютюнник); І танцює дощик в полі, в боки взявшись, - іч який! (П.Тичина); - Овва який! - Отакий. - Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (І. Сенченко).

Словник фразеологізмів

ба де то! Уживається для вираження повного заперечення; ні. Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду .. А получшали [покращали]? ба де то! Ще гіршими стали (Т. Шевченко).

тим-то й ба. Уживається для підкреслення того, що висловлюється; у тім-то й річ. — Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить, але тим-то й ба, що той, хто мовчить, нікого не навчить, бо жити мовчки не можна (З газети); Мусій випріг .. вози серед двору. — Закочуй, козаче, під повітку. — А то що хіба, ясно ж? — Тим-то й ба, що дощ буде (П. Панч).